Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/багачка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багачка
Берлін: Українське слово, 1924

Бага́чка, ки, ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. I. 122.