Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/багнити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багнити
Берлін: Українське слово, 1924

Багни́ти, ню́, ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.