Словарь української мови (1924)/багновиця
Зовнішній вигляд
◀ багно | Словарь української мови Б багновиця |
багнути ▶ |
|
Багнови́ця, ці, ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. Раст. Oxycossus. Шух. I. 22.