Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/багнюка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багнюка
Берлін: Українське слово, 1924

Багню́ка, ки, ж. = Багно. Так лаяти болото почала: „Отце поганая багнюка!“ Греб. 369.