Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/багрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
багрити
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́грити, рю, риш, гл. 1) Окрашивать въ багровый цвѣтъ. 2) Дѣлать косяки въ колесахъ. Угор.