Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/базаринка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
базаринка
Берлін: Українське слово, 1924

Базари́нка, ки, ж. Подарокъ, взятка. Мкр. Г. 19. Ти базаринку любиш брати, а людям в нужді помагати не дуже, бачу, поспішивсь. Котл. Ен. II. 31. Ти думаєш, та сука тебе любить? Базаринки твої любить, завернися, бо тя згубить. Федьк. Ум. Базари́ночка.