Словарь української мови (1924)/бай
| ◀ базя | Словарь української мови Б бай |
байбак ▶ |
|
Бай, ба́я, м. Сказочникъ. Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, тобі зносок. Если къ кому пристаютъ съ просьбой разсказывать сказки, то онъ этой поговоркой желаетъ отдѣлаться. Шейк.