Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/байлувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
байлувати
Берлін: Українське слово, 1924

Байлува́ти, лу́ю, єш, гл. Припрягать вторую пару воловъ и встаскивать возъ на гору. Рудч. Чп. 245. Ой на гору, гору будем байлувати. Рудч. Чп. 113.