Словарь української мови (1924)/байстрюк
| ◀ байстер | Словарь української мови Б байстрюк |
байстрюченя ▶ |
|
Байстрю́к, ка́, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючи́ще.
| ◀ байстер | Словарь української мови Борис Грінченко Б байстрюк |
байстрюченя ▶ |
|
Словарь української мови — Б
байстрюк
Борис Грінченко
1924
Байстрю́к, ка́, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючи́ще.