Словарь української мови (1924)/байтало
| ◀ байтала | Словарь української мови Б байтало |
байталуватий ▶ |
|
Байта́ло, ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
| ◀ байтала | Словарь української мови Борис Грінченко Б байтало |
байталуватий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
байтало
Борис Грінченко
1924
Байта́ло, ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.