Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бакаляр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бакаляр
Берлін: Українське слово, 1924

Бакаля́р, ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. I. 231.