Словарь української мови (1924)/бакаляр

by Борис Грінченко

◀ бакаль

Словарь української мови Борис Грінченко Б бакаляр

бакалярство ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бакаля́р, ра, м. 1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель дѣтей. Шейк. 3) Дьячекъ. Чуб. I. 231.