Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бакун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бакун
Берлін: Українське слово, 1924

Баку́н, на́, м. Nicotina rustica L. ЗЮЗО. I. 129. Очень крѣпкій курительный табакъ, простой табакъ. Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. Ком. II. № 424. Ум. Бакуне́ць, баку́нчик. Ув. Бакуни́ще, бакуняка, бакуни́сько.