Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балабонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балабонити
Берлін: Українське слово, 1924

Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).