Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балабій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балабій
Берлін: Українське слово, 1924

Балабі́й. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.