Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балакайло

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балакайло
Берлін: Українське слово, 1924

Бала́кайло, ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.