Словарь української мови (1924)/балакливий

by Борис Грінченко

◀ балаки

Словарь української мови Борис Грінченко Б балакливий

балаклій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Балакли́вий, а, е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. III. 48). Ум. Балакливе́нький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.