Словарь української мови (1924)/балда
Зовнішній вигляд
◀ балбира | Словарь української мови Б балда |
балеґа ▶ |
|
Балда́, ди́, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.