Словарь української мови (1924)/балда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балда
Берлін: Українське слово, 1924

Балда́, ди́, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.