Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балка
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́лка, ки, ж. Степной оврагъ. Вовки по тернах, по балках жовту кість жвакували. Дума. Вийшов в поле геть од шляху, у балку спустився. Шевч. Ум. Ба́лочка.