Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/балясувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
балясувати
Берлін: Українське слово, 1924

Балясува́ти, су́ю, єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. I. 172.