Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/банелюки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
банелюки
Берлін: Українське слово, 1924

Банелю́ки, люк, ж. мн. Употр. въ вираженіи: банелю́ки плести́ — молоть вздоръ, городить чепуху. Ном. № 13029. Що ти мені банелюки плетеш? Фр. Пр. 21.