Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бантина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бантина
Берлін: Українське слово, 1924

Ба́нтина, ни, ж. = Банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. I. 88. (Черниг.).