Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/банькач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
банькач
Берлін: Українське слово, 1924

Банька́ч, ча́, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.