Словарь української мови (1924)/баня
| ◀ банюра | Словарь української мови Б баня |
баняк ▶ |
|
Ба́ня, ні, ж. 1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. I. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6. 2) Солеварня, солеварный заводъ. Шух. I. 16. Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. Гол. I. 177. 3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. Ум. Ба́нька.