Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бараняр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бараняр
Берлін: Українське слово, 1924

Бараня́р, ра́, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.