Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бариш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бариш
Берлін: Українське слово, 1924

Бари́ш, шу́, м. Прибыль, выгода, барышъ. Як уродиться, без баришу не обходиться, і як умре, то все піп дере. Посл. Ум. Баришо́к. І Турн получить з баришком. Котл. Ен.