Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/баришник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
баришник
Берлін: Українське слово, 1924

Бари́шник, ка, м. 1) Торговецъ лошадьми. 2) Торгашъ, барышникъ.