Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/басаман

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
басаман
Берлін: Українське слово, 1924

Баса́ма́н, ну, м. 1) Полоска, напр. въ матеріи. Ху́стка в басама́ни. Полосатый платокъ. Шейк. Спідниця в басамани. Вх. Зн. 2. 2) Полоса на тѣлѣ отъ удара. Прийди, прийди, щось ті дам, через плечі басаман. Шейк. 3) Галунъ, позументъ. Шух. I. 122, 275.