Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/басувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
басувати
Берлін: Українське слово, 1924

Басува́ти, су́ю, єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує… от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = Мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому́. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.