Словарь української мови (1924)/батенько
| ◀ батеньків | Словарь української мови Б батенько |
батечко ▶ |
|
Ба́тенько, ба́течко, ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Чуб. III. 290. Рудч. Ск. II 183. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Чуб. III. 203. Да нема роду ріднійшого над батечка. Чуб. V. 439. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. Батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Кв. Часто во мн. ч. Ба́течки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок. Кв.