Словарь української мови (1924)/батьківщина
| ◀ батьківський | Словарь української мови Б батьківщина |
батько ▶ |
|
Ба́тьківщина, ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам ба́тьківщини не діли́ти. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.