Словарь української мови (1924)/бахмутка
| ◀ бахматий | Словарь української мови Б бахмутка |
бахнути ▶ |
|
Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.