Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бахуруватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бахуруватий
Берлін: Українське слово, 1924

Бахурува́тий, а, е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.