Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/башмармак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
башмармак
Берлін: Українське слово, 1924

Башмарма́к, ка, м. Родъ трезубыхъ съ плоскими зубьями граблей, которыми при молотьбѣ отдѣляется солома отъ зерна. Мнж. 176.