Словарь української мови (1924)/бевка

by Борис Грінченко

◀ бевзь

Словарь української мови Борис Грінченко Б бевка

бевкання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́вка, ки, ж. 1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. Шейк. 2) Колонна? См. Белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.