Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безбережний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безбережний
Берлін: Українське слово, 1924

Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.