Словарь української мови (1924)/безбожний

by Борис Грінченко

◀ безбілетний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безбожний

безбожник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безбо́жний, а, е. Безбожный, жестокій, злой, не боящійся Бога. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума. Ірода безбожного не виділи. Чуб. III. 342.