Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безбожницький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безбожницький
Берлін: Українське слово, 1924

Безбо́жницький, а, е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам… К. Псал. 246.