Словарь української мови (1924)/безвухий

by Борис Грінченко

◀ безвусий

Словарь української мови Борис Грінченко Б безвухий

безгласний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безву́хий, а, е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.