Словарь української мови (1924)/безвіддя
| ◀ безвиходно | Словарь української мови Б безвіддя |
безвідний ▶ |
|
Безві́ддя, дя, с. Безводіе, недостатокъ воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. I. 118.