Словарь української мови (1924)/безвік
Зовнішній вигляд
◀ безвідходно | Словарь української мови Б безвік |
безвікий ▶ |
|
Бе́звік, ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
◀ безвідходно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безвік |
безвікий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безвік
Борис Грінченко
1924
Бе́звік, ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.