Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безвісти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безвісти
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́звісти, нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.