Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безвістно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безвістно
Берлін: Українське слово, 1924

Бе́звістно, нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.