Словарь української мови (1924)/безгрішний

by Борис Грінченко

◀ безгривий

Словарь української мови Борис Грінченко Б безгрішний

безгрішшя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безгрі́шний, а, е. 1) Безгрѣшный. Левиц. I. 540. 2) Не имѣющій денегъ, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.