Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездоганний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездоганний
Берлін: Українське слово, 1924

Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.