Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездонний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездонний
Берлін: Українське слово, 1924

Бездо́нний, а, е. = Безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.