Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бездільник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бездільник
Берлін: Українське слово, 1924

Безді́льник, ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.