Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безживний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безживний
Берлін: Українське слово, 1924

Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.