Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/беззащитний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беззащитний
Берлін: Українське слово, 1924

Беззащи́тний, а, е. Беззащитный. Дай пригніченому радість, беззащитному одраду. К. Псал. 171.