Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безкебетний

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ безкарно Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безкебетний 		безкебеття ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіев. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/безкебетний&oldid=546697