Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/безклепкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безклепкий
Берлін: Українське слово, 1924

Безкле́пкий, а, е. Безтолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.